Цыгани в городе

Не вопрос. Я согласен торохтеть на форуме можно до безконечности, а надо что то делать

и я отомже что надо с этим говном чото делать это хорошо что есть одномысленники

Я "ЗА", прийду, коли скажуть...

и меня зовите

О вот это другое дело.......я тоже ЗА

Є таке поняття, як етнічна злочинність. А юристи-теоретики досі дискутують на тему, чи етично вводити в кримінально-процесуальний ужиток поняття «етнічна злочинність». Чи можна ставити тавро злочинця на окремо взяту національність.

Оперативники в цьому питанні більш практичні. Організовані за національною ознакою угрупування згуртовані, агресивні і, отже, більш небезпечні, ніж «інтернаціональні» банди. За останні роки в Україні, як свідчить статистика, маємо стійке зростання етнічних злочинних угрупувань. Найчастіше клієнтами органів МВС і прокуратури стають представники чеченських, циганських, грузинських, азербайджанських, вірменських, в’єтнамських, китайських, нігерійських, татарських злочинних угруповань.

Особливість мігрантів в тому, що вони психологічно дуже легко переходять від законних форм діяльності до незаконних.

Етнічні угруповання найчастіше закриті, члени тісно пов’язані не тільки загальної групової мораллю, а часто й родинними узами. Етнічні угруповання формуються, як правило, за клановими, родовими, національними ознаками. МВС наголошує, що боротися з такими бандами дуже складно. Потрібно знати їх звичаї, культуру, мову. У їхньому середовищі повинна бути агентура.

Варто додати, що останнім часом Україна все частіше використовується наркоділками, як транзитна територія для переміщення «наркоти» у країни Західної Європи. Видобута СБУ інформація свідчить, що займаються торгівлею наркотиків етнічні злочинні угруповання із Африки, Південно-Східної Азії, низки азіатських країн СНД.

Одними з найбільш закритих і потужних національних злочинних угруповань є китайська та в`етнамська. Їх діяльність пов’язана з контрабандою, нелегальною імміграцією, організацією підпільних виробництв контрафактної продукції. Всередині кожної діаспори є злочинна частина, яка займається рекетом, здирництвом, іншими злочинами. Постраждалі ж земляки на «своїх» не заявляють.

Мабуть, найбільш поширеними і добре вивченими в Україні є злочинні угрупування чеченців і циган. Кожний з етносів має свій сегмент «кримінального ринку» і зберігає яскраво виражені етнічні характеристики.

Чеченські угруповання, як правило, займаються здирництвом, шахрайством з фінансовими ресурсами, угонами автомобілів, викраденням людей з метою отримання викупу, крадіжками, вбивствами на замовлення. Особливістю чеченських угруповань є сімейність. Чеченці визначаються жорсткою дисципліною, беззаперечним підпорядкуванням старшому клану. Старшого вибирають самі, не обов’язково старшого за віком – як правило, самого зухвалого, розумного, далекоглядного. Частіше за все, людини, що вже побував у структурах інших кримінальних угруповань і має «бойове хрещення».

Саме чеченці, відрізняються крайньою жорстокістю. Разом з тим, чеченці намагаються спочатку не привертати до себе особливої уваги правоохоронних органів і місцевих злочинних лідерів, прагнуть влаштувати якомога більше своїх людей в легальні структури, зав’язати необхідні зв’язки, запровадити агентуру в правоохоронні органи.

Крім цього, співпраця з афганськими талібами дала чеченцям можливість заявити про себе в міжнародному наркобізнесі.

Проблема циганської злочинності також є досить актуальною для країни. Основу діяльності циганських злочинних угрупувань, про що свідчать оперативні розробки та кримінальні справи, складають шахрайство, крадіжки і злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків.

Циганам, відверто кажучи, і не потрібно створювати угруповання. Такий кримінальний осередок функціонує у них постійно. Не дарма ж за ними закріпилось міжнародне прізвисько «конокрадів». У циган є стовідсоткова кругова порука. Кланові зв’язки у них розвинені настільки, що неможливо навіть і уявити собі, щоб один з них міг допомогти слідству відносно іншого. Крім того, злочинному промислу навчають циган з дитинства.

Займаються цигани різними злочинами. Наприклад, здійснюють крадіжки та грабежі на квартирах у присутності господарів. Типовий спосіб проникнення в квартиру полягає в тому, що, спекулюючи на людських почуттях, циганка з малолітніми дітьми ходить по квартирах і просить пустити переповити немовля або дати води, каже, що біженка. Потрапивши в квартиру, діти швидко проникають в кімнати, поки дитину сповивають на кухні у присутності господині, хапають все, що під руку потрапить. Якщо господарі літні і немічні, цигани взагалі можуть увірватися силою, відкрито пограбувати.

Займаються цигани і так званої «ломкою» – одним з найпоширеніших видів шахрайства. Для цього шахрайка пристойно одягається, часом видаючи себе за іноземку. Просить розміняти велику суму грошей, здійснити обмін валюти за вигідним курсом. Перерахувавши декілька раз гроші, циганка відмовляється здійснювати обмін і повертає суму. Жертва не відразу виявляє брак кількох купюр.

Проте основною статтею доходів циганських угрупувань залишається наркобізнес. З’являються цілі циганські родини, які промишляють цим. Чоловікам таких циганських кланів-сімей практично завжди вдається уникнути відповідальності, оскільки безпосередньо самою справою займаються в основному жінки, і, саме вони потрапляють до рук міліції. Подібне у циган було завжди і є нормою. Складність полягає і в тому, що в сучасну наркоторгівлю залучені жінки та малолітні діти. При цьому жінка, як правило, мати 5-10 дітей.

Важкими наркотиками (героїн, кокаїн), займаються нігерійці. Спочатку це були студенти, які одружувались на українках і отримували посвідку на проживання (за часів Радянського Союзу це був єдиний спосіб іммігрувати в Росію чи Україну). Після розвалу Радянського Союзу мігранти з Африки хлинули до нас широким потоком. Саме нігерійці винайшли метод перевезення наркотиків в шлунках людей, в герметично запакованих контейнерах.

Сьогодні спецслужби України разом з компетентними органами намагаються знайти способи «нейтралізації» етнічних злочинних угрупувань. Але в умовах тотальної корупції, це виглядає нікчемно.

У нас часто біженець має більше пільг, ніж пересічний громадянин. А все це і провокує відверте втручання чужинців в життя українського суспільства, в тому числі сприяє появі кримінальних структур, діяльність яких аж ніяк не обмежена рамками їхніх етнічних громад.
Висновок з вищесказаного у кожного може бути свій, але, якщо існує проблема, то це значить, що для неї є умови...

Куда и во сколько приходить?

От блин! Опять эти капчёные в селе бабулькину хату почистили.
Это наши, золотоношские. У них там в селе и в соседних сёлах ни единого цыгана нет.

Кожен житель нашого міста хоча б раз на тиждень зустрічає циганів, а жителі північної частини бачать їх постійно. Ще б пак, частина Золотоноші давно вже перетворилася на так зване циганське гетто. Нібито циганів там живе не так уже й багато, але складається враження, що вони всюди – нормальних людей (тобто українців) там майже не побачиш – навколо ходять, бігають, копошаться циганки, цигани, циганчуки та замурзані циганчата. Їх настільки багато, що аж з’являється неприємне відчуття, і потрапивши туди стараєшся заховати гаманець ще глибше та міцно стискаєш мобільний телефон у руці.

За версією дослідників, цигани вийшли з Індії ще в періоди від V-VII до X-XII століть. Мабуть цим і пояснюється їх патологічна любов до індійських фільмів – наше старше покоління ще добре пам’ятає часи, коли в наших кінотеатрах показували індійські фільми, та те, скільки циган приходило їх дивитися.

Після виходу з Індії цигани спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану. У XIII-XVIII століттях розселилися по Європі. З XVI-XVII століття вони вже з’являються і в країнах Південної Америки.

Одним з найважливіших явищ циганської історії було розселення румунських циган «керделарів» (котлярів), зараз їх нащадки складають приблизно половину усіх циган світу. З пізнього середньовіччя Румунія була чи не головною «циганської» країною світу і мала значне циганське населення. Всупереч міфологічним уявленням про «вільний» народ, цигани в Румунії знаходилися в рабстві, яке було оформлене навіть юридично. І хоч частина з них тікала (саме від таких втікачів походить сама українізована частина наших циган «серви» що отримали назву від лат. servus (раб)), але масова міграція румунських циган розпочалася лише після скасування рабства в 60-ті роки XIX століття. Цей процес розселення отримав назву «велике нашестя керделарів». Саме тоді вони розселилися як в країнах де вже існували циганські меншини так і в тих, де циган до тих часів не було чи майже не було.

Для цигана будь-яке місце – це щось на зразок дому, якщо там є необхідні умови для більш-менш нормального проведення часу. Досить часто, оселяючись, цигани не купують та не будують своїх власних будинків, а захоплюють існуючі, в яких ніхто не живе. Якщо ж у цього будинку є господар, йому доводиться докласти чимало зусиль, щоб їх звідти виселити. Інколи це зробити безсилий навіть суд та всі судові виконавці. Згадався випадок, коли один чоловік з недалекого села, випробувавши майже всі законні способи повернути назад свій будинок (через кілька днів після чергового виселення цигани поверталися знову), та не бажаючи з цим змиритися, просто взяв та й зруйнував свій будинок до самого підмурка. Лише після цього цигани пішли в інше місце.

Хто ж вони, цигани? З одного боку, циганство – це романтичний ореол загадковості для всіх інших національностей і етнічних груп. Цей ореол активно підтримується самими циганами. Проблеми свого життя вони, як правило, не обговорюють з іншими. Його вони для інших народів подають як інсценізовану картину, як театралізовану виставу, де видима тільки екзотика.

З другого боку, циганство – це жорстокі реалії життя цілої етнічної групи. Жорстокість його полягає в ряді явищ. По-перше, це – деспотизм барона щодо маси, деспотизм глави сім’ї щодо її членів, деспотизм старших щодо молодших.

Жорстокість реалій циганського життя не обмежується безправ’ям і самосудом у циганській общині. Вона посилюється матеріальними умовами життя. Прийняте за основу матеріальних взаємовідносин в циганській сім’ї правило – мати забезпечує сім’ю харчами – позбавляє сім’ю стабільності, перспективи. Адже, як правило, циганки не беруть участі в суспільному виробництві, не мають постійного заробітку. Інші ж члени циганської сім’ї, які працюють, не вважають своїм обов’язком підтримувати її матеріально. Тому середня циганська сім’я по якості харчування практично знаходиться на межі бідності. Офіційно на межі бідності. Вкрадених курей, гусей, качок рахувати не будемо. Та і придбані за рахунок збирання металолому, чи торгівлі наркотиками автомобілі теж до уваги не беремо.

Цигани з якоюсь надвірою переконані, що всі народи, серед яких вони проживають, повинні проявляти милосердя до них, допомагати їм і в скрутних і в нескрутних ситуаціях. Причому, такого милосердя вони не тільки очікують, а вимагають його, організовуючи обходи місць проживання, підштовхуючи своїх дітей до жебрацтва, а нерідко й до здирництва.

Цигани рідко коли десь офіційно працюють. Вони постійні клієнти Управління праці та майже всіх соціальних служб, вимагаючи всілякі субсидії та пільги. Можна сказати, що їх змушена утримувати наша держава, тобто ми з вами, витрачаючи чимало бюджетних коштів. Майже ніхто з циганських дітей не ходить у школу, не вміє ні читати, ні писати, але дуже добре вміє рахувати гроші.

Всі цигани будь-якого віку наглі та цинічні. Навіть якщо до вас на вулиці звернеться маленька циганська дівчинка з проханням пригостити цукеркою, будьте готовими до того, що в результаті купите їй три київських торти, а потім вона вас ще й обматюкає, назвавши скнарою.

Як приклад, можна навести випадок, коли до мене в центрі міста підбігло чотири-п’ятирічне замурзане обдерте циганча з проханням: «Дайте копєєчку». Незважаючи ні на які відмови та ігнорування його скиглення, бігло поряд майже хапаючи за руки. В результаті все-таки довелось дістати з кишені кілька монет. Та через півгодини, коли уже повертався назад, воно причепилося знову. На заперечення: «Я тобі вже давав, чіпляйся до когось іншого», почало з обуренням кричати, що я йому нічого ще не давав і воно мене бачить вперше. Витягнув ще 25 копійок. Побігло далі. Але ще через кілька хвилин я його знову побачив біля себе. Тут уже, хоча це і не виховано та і не педагогічно, довелося згадати кілька слів із «велікого і могучего», доповнивши ще якимось «міцним» циганським слівцем, вивченим для свого загального розвитку від, як це не парадоксально звучить, «нормального» цигана. Циганча зникло, як ошпарене, і після цього я його більше так і не зустрічав. Мабуть, нарешті в нього пам’ять все-таки покращилася, або ж прийняло мене за одного зі «своїх».

Будь-якого цигана, як певного соціального типа, характеризує ряд властивих йому рис. На перше місце серед них виступає особлива повороткість. Для цигана, котрий, як правило, не відзначається ні освітою, ні інтелектом, не існує такого поняття як безвихідне становище. Він звик діяти на свій страх і ризик. При цьому вихід здебільшого знаходиться на межі оптимальності і, звичайно, з певною вигодою для себе.

У стосунках з іншими людьми цигани безцеремонні. Їм нічого не варте сказати неправду, взагалі ввести іншого в оману. До того ж неправда закамуфльовується в експромтом вигаданій ситуації, яку важко відрізнити від правди. Ця схильність, очевидно, передається від покоління до покоління як риса характеру цілого народу.

Для цигана властива напускна безмежна свобода. Ця свобода включає до себе свободу слова, свободу пересування, свободу дії, свободу вибору… У видимість свобод самі цигани прилічують свободу поведінки і свободу моралі, що трактуються як вседозволеність.

Цигани. Чим би вони не займались, обирають собі професії пов’язані з обманом. Бідні цигани обманюють та задурюють голову на вулицях, а багаті – в себе вдома. Всі знають, що цигани володіють здібностями екстрасенса та своїм циганським гіпнозом.

Але не всі цигани можуть передбачати майбутнє. Грубо кажучи, є цигани тупі та обдаровані. Так ось, так звані тупі нічого не бачать, а «розводять на гроші» навмання на рівному місці. Та тупі не означає скромні.

Пам’ятаю випадок, коли очікував у парку знайому, яка трохи запізнювалася. Поряд присіла циганка. Через хвилину запропонувала мені погадати. Жодні відмови, що я і сам все знаю та що нічого їй за це не заплачу, не приймалися, і що гадати вона буде безкоштовно. Примусово схопила мене за руку і почала із загальних речень, які підходять для всіх. Час від часу вставляла в своє бурмотіння фрази на зразок «дай щось» та «позолоти ручку». Кожен раз відмовляв, кажучи, що попереджав, що нічого не дам. Раптом циганка перейшла до більш активних дій: «Хто така Наташа?» – «Не знаю». «Хто така Іра?» – «Не знаю». «Хто така Лєна?» – «Таких знайомих в мене теж немає». Проколовшись із іменами, горе-гадалка вирішила надалі розповідати більш узагальнено: білява, чорнява та русявий ворог, не забуваючи нагадувати, що я їй зобов’язаний щось дати. В кінці-кінців, уже повністю переконавшись, що нічого з мене не витягне і що я майже не звертаю на неї жодної уваги, перейшла до двох молодих дівчат, які сиділи неподалік. Чим закінчилося гадання у них не знаю – якраз нагодилася моя знайома.

Та є в циганської нації і свої плюси – це їхня єдність та самосвідомість. На захист одного скривдженого підніметься цілий табір. Де б цигани не проживали, вони завжди між собою спілкуються своєю рідною циганською мовою. Хоча цю мову і не викладають у школах, але цигани, будучи справжніми патріотами, досконало вивчають все своє: і мову, і пісні, і танці, і звичаї, і традиції. Вони зберігають їх для своїх дітей, онуків і передають їм з покоління в покоління в спадщину. Ось тому вони, цигани, непереможні. Як так – без своєї держави, розпорошені світом, цигани зберегли свою національну мову, культуру, пісні, танці, традиції, високу народжуваність?

Ми ж, українці, велика прадавня нація, яка першою дала світу хліб, колесо, яка першою приручила коня, нація з неперевершеними культурними традиціями, зі своєю Державою, так і не спромоглася відродити у всій своїй повноті мову, культуру, науку, виробництво. Ми маємо найнижчу народжуваність дітей і найвищу смертність українців... і нічого не можемо зробити, щоб поліпшити свою долю. Хто і що нам заважає?

Кожна нація завжди працює на свою користь, прагне зберегти та передати у спадок свою культуру, мову, звичаї, традиції. Одні тільки ми, українці, численна титульна нація (поки що), нехтуємо своєю мовою, піснею, звичаями, культурою, духовністю. Ми неорганізовані й несолідаризовані, що є причиною всіх наших негараздів. Ми тільки плачемо, когось критикуємо, а нічого не робимо для солідаризації! На чергових виборах знову, як і завжди, проголосуємо не за українців і не за українські інтереси. Дуже сумно це усвідомлювати. Здавалося б, яких ще українцям необхідно національних потрясінь, яких голодоморів, яких життєвих негараздів, якого ще горя, коли наші батьки та діти ватагами бродять бездомними на заробітках в чужих країнах? Якими ще словами переконувати, щоб українці нарешті усвідомили потребу об’єднання в націю? Чи не поглинуть нас інші народи, зробивши своєю частиною? Чи не відійдемо ми, як самобутня українська нація, через якусь сотню років у небуття, залишившись лише назвою на пожовклих сторінках світової історії.

А еще неплохо зарабатывают на делях, Нарожают от 5 идо 10 детей и получают денежку в соцбезе! А нашим проблемно, чтоб получить кучу справочек нужно!!!

народ давайте соберемся попьем пивка пообщаемся в реальном форуме.

romahack пише:народ давайте соберемся попьем пивка пообщаемся в реальном форуме.

Конкретнее говори где и когда.
Р.S. мышку и клавиатуру с собой брать?

А Ваван плаче за всіх циган:
http://www.romaniyag.org/?what=paper&number=118&article=5

FANTOM пише:А Ваван плаче за всіх циган:
http://www.romaniyag.org/?what=paper&number=118&article=5

Слишком идеализировано цыганскую диаспору у нас в Золотоноше. Вплоть до того что на этих людей нужно ровняться. А всю подлость, которую большинство цыган делает, сведено к 2-3 семьям, которые пьют и нигде не работают.
Борьбу надо устраивать не против цыган, а против подлостей, которые они творят.

Так уж розписал, так розхвалил, что получаеться мы сволочи, а цыгане добропорядочные граждани!

мышку с клавой ненадо авот печень посильней :

romahack пише:мышку с клавой ненадо авот печень посильней :

Куда печень приносить?

Хай там що говорять, а нормальний, порядний циган ще не родився!!!! Я живу все життя в районі 5 школи, в серці Циганії і працюю з ними - порядних немає! Бути сволотою - це їхня особливість менталітету, і як кажуть, горбатого могила виправить!
А щодо боротьби з ними...то знову ж пробачить мене ЮНЕСКО, але всіх циган "на мило"!!!

Порядочные они только в своем окружении и признают они только свои законы.

Сергію навіть у своєму оточенні вони, як ті криси, тільки і чекають моменту, щоб кинутися(((Але і розплачуються вони за це надто дорого, а проти своєї природи нічого не вдіють(
І що саме цікаве, що на військовій частині напис"місто без циган" замалювали через кілька годин, а надпис "місто без хахлів" повсюди уже 3 місяці майорить. І на які роздуми це вас наштовхує???

Наштовхує на такі роздуми :
людей сварять між собою, щоб ніхто з нас не думав про те як нас оболванює влада та ніхто не зміг би зібратися керуючись спільною думкою. Щоб люди бачили злодія у кожному зустрічному і аж ніяк у владі. Тим більше, що в такий скрутний час, що зараз настав в Україні, ми повинні об"єднуватись, адже разом - ми сила.

По поводу того что они и в своем окружении ведут себя также далеко не правда.Я не много знаком с их иэрархией. Со стороны это может и выглядит так, на самом деле там все как по полочках. В этом плане им даже можно позавидовать.Они все чуть что держатся вместе не смотря не на что.К сожалению что не скажешь о нас ,вот этим они и пользуются.И вообще эта вся суета среди населения все междуусобицы и т. д. выгодно только тем кто на верху.Пока мы ганяем ветер по районам со своими "мелкими" проблемами."СЛУГИ" народа решают куда важнее проблемы, как стать еще на пару лимонов богаче,как урвать земли по больше.И заметте никто из чиновников не решает проблемы народа.Потому что песочные часики идут и все ближе выборы а им надо как можно больше хапнуть, а придет время выборов они сново станут обещать то что мы хотим услышать.Я заметил что если мужи мира сего что-то не делают значит это переплетается с интересами еще кого-то. А как известно ворон ворону глаз не выклюет.Вообщем круговая порука и все равно что мы все хуже живем,что проблемы не решаются а только стают больше и т. д. и т. п.И все это длится не первое десятилетие,хоть и слуг народа меняем. ЕЩЕ НЕ РОДИЛАСЬ КУРИЦА КОТОРАЯ ГРЕБЕТ ОТ СЕБЯ!!! Так что наши ПРОБЛЕМЫ и ВОЗМУЩЕНИЯ для "СЛУГ" народа как "буря" в стакане.

Бетон против цыганской преступности

Решение словацкого городка Врутки оградить детский сад от угроз, исходящих от цыганского табора, влиятельные европейские правозащитники назвали проявлением расизма и ксенофобии.

В то время как ряд европейских правозащитников трубят о возведении новой «берлинской стены» на территории Евросоюза, жители словацкого городка Врутки ломают голову, как обезопасить своих детей от небывалого роста преступности, связанного с появлением в городской черте цыганского табора. В течение считаных месяцев на небольшой территории возле одного из детских садов обосновалось более трёх сотен цыган, которые первым делом снесли детсадовский забор и начали терроризировать малышей. В результате десятки детей стали жертвами нападений, а одному мальчику, получившему черепно-мозговую травму, потребовалась госпитализация.

«Мы приняли решение построить бетонную стену вокруг детского сада, а также вокруг одного из жилых кварталов, граничащих с цыганским поселением, чтобы успокоить людей и уменьшить количество шума, – заявил мэр города Милан Мазур (Milan Mazúr). – Это очень проблематичное место, куда приехали цыгане со всей республики, и прежде всего из восточных областей». Между тем, местные жители опасаются, что даже бетонная стена не решит проблем, связанных с появлением недружелюбных соседей. «Всякий раз, когда мы проходим по улице, в нас летят камни, – рассказывает Михал Цвинчек (Michal Cvinček), проживающий по соседству с табором. – Пару дней назад они разбили лобовое стекло моего грузовика, а это очень большие деньги. Мы поймали мальчика, бросившего камень. Но его отец, как оказалось, сидит в тюрьме, мать – безработная. Ущерб, разумеется, никто не возместит».

Если до вступления Словакии в ЕС городские власти могли бы разогнать или перенести табор, ставший очагом преступности, теперь их действие ограничены рядом обязательств, связанных с интеграцией цыган в словацкое общество. Даже решение оградить детский сад бетонной стеной было воспринято рядом правозащитников как дискриминация цыган. Первыми кампанию против Словакии развернули представители Amnesty International, которые потребовали от страны «остановить сегрегацию цыган посредством бетонных стен». Их требования поддержали многочисленные европейские организации по правам человека, которые угрожают лоббировать введение санкций против Словакии на уровне Европейской комиссии.

http://www.rg-rb.de/index.php?option=com_rg&task=item&id=1594&Itemid=13
[url][/url][img][/img]

у меня отец в неврологии лежит, прихожу к нему недавно а там куча цыган, побитые, синие все, говорят в больнице что приехали в город казаки и заходили в каждый дом ц... и давали прикурить, прикольные чуваки почащеб приезжали))))

Интересно, кому это так они насолили?