Служба 102 (Креминал)

10 лютого в селі Гельмязові Золотоніського району по вулиці Корольова у власному будинку було виявлено 30-річну жительку Людмилу К. і на рік старшого її співмешканця Сергія С. забитими сокирою. Молода пара працювала в Києві, Людмила звідси родом, навідалась в рідний дім на вихідні, а мати її підмінила на роботі продавцем у столиці. Добропорядна, трудолюбива сім’я — село приголомшила звістка про звіряче вбивство.
Ниточка цього злочину почала розмотуватися з-під села Безбородьки Драбівського району — там злетіла з дороги в поле машина Шкода-Октавія і стояла без руху. Проїжджаючі мимо люди повідомили автоінспекторів Драбівського райвідділу міліції, які й виїхали на місце пригоди. Машина без водія була з київськими номерами, а перебувала на тимчасовому обліку при Золотоніському МРЕВ. За вказаною адресою близько 3 години ночі й навідалась слідчо-оперативна група драбівських правоохоронців і застала в хаті двох молодих людей, забитих сокирою: 30-річну доньку хазяйки дому Людмилу і її співмешканця Сергія — хлопця родом із Житомирської області, що теж працював у Києві, якраз він був власником і водієм залишеної серед поля край дороги Шкоди-Октавії.
— Вже близько 4-ої години ранку й наша піднята по тривозі слідчо-оперативна група теж була в Гельмязові на місці злочину, — розповідає завідуючий сектором дільничних інспекторів Золотоніського міськвідділу внутрішніх справ Володимир Кобець.
Експертиза підтвердила, що вбивство було вчинено за добу до цього, а протягом наступної доби оперативники знайшли й того, хто вчинив цей злочин.
В Гельмязові нераз бачили двоюрідного брата Людмили Віталія С. 1985 р.н., котрий проживав у сусідньому селі Коврай. Він був вхожий у дім змалку, знав всі ходи й виходи, допомагав по господарству. Вдома вКовраї його мати й баба зловживали спиртним (через що з сім‚ї свого часу пішов батько, який нині працює й веде нормальний спосіб життя), тому Віталій ріс як бур’ян при дорозі. Відігрівався в домі рідної тітки, де його годували й одягали. Щоправда, за добро він не завжди платив добром, бувало що крав щось із хати чи з сараю. Тітка з племінницею сердились за це на нього, відчитували, але не насмілювались на родича заявити в міліцію.
Віталій ніде офіційно не працював, а так займався забоєм свиней. Був не колієм, а саме забійником: обухом сокири бив свиню по голові — тоді сало й м'ясо мають товарний вигляд. На час відсутності тітки чи двоюрідної сестри він порався в них по господарству.
Цього разу з Києва Людмила приїхала на вихідні зі своїм обранцем. Вона була єдиною донькою в матері (її батько — чорнобилець помер ще в 93-ому, коли дівчинка була школяркою), співмешканець не мав матері, а лише батька. По приїзді було застілля, а в гостях — Віталій. На кухні він рубав сокирою порібрину-м'ясо, а потім обпер сокиру об одвірок і сів до столу. Видно, розмова була не зовсім дружня, бо Сергій взяв його за шию, а Віталій другою рукою дотягнувся до сокири і стукнув по голові, оглушивши. Тоді ще раз. Людмилу так само по голові стукнув нібито ненавмисне, випадково, а вже потім добив. Це так з його свідчень, бо потерпілі вже нічого не можуть підтвердити чи спростувати.
Потім із хати взяв три мобільники і поїхав до дядька в село Шабельники просити позичити 1 тисячу гривень — за ці гроші хотів кудись втекти. Дядько грошей не позичив.
Так як за кермом чужої машини він перебував п’яним, то завалив там чийсь тин біля хати й загубив передній номерний знак. Поїхав у Рацюківщину Драбівського району, а повертаючись звідти під Безбородьками злетів з траси у поле, в машині застукав мотор і він її залишив. Пішов пішки до Ковраю. 10 січня пополудні його бачили люди на польовій дорозі, що веде до Подільського.
Але підняті на ноги оперативники його вдома не знайшли й обшукували двори Ковраю та навколишніх сіл.
— На хутір Леонівщина прибули о 7-ій ранку 11-го, встигли зайти у дві хати, а в третій, де хазяїн зловживає спиртним, застали Віталія С., він стояв посеред хати і з порога сказав : „Я здаюсь” та ліг на підлогу,— розповідають дільничні інспектори лейтенанти Олександр Самовол і Віталій Могила, які наділи йому наручники та доставили в міліцію. О 9-ій ранку оперативникам пролунав відбій тривоги.
Кримінальну справу проти затриманого порушено за кількома частинами ст. 115 КК України — навмисне вбивство, за що світить йому від 12 років позбавлення волі.
— Не може бути, щоб його раптом щось заставило підняти сокиру на тих, в чиїй хаті знаходив тепло. Видно, ходив він туди давно з чорною душею заздрісника, — так в Гельмязові розцінюють цю трагічну пригоду.